ощадний

-а, -е.

1) Те саме, що ощадливий.

2) Пов'язаний із зберіганням заощаджень, вкладів.

••

Оща́дна ка́са — кредитна установа, призначена переважно для залучення грошових заощаджень та вільних коштів громадян, за якими виплачуються проценти.

Оща́дна кво́та — відношення суми приросту заощаджень за рік до суми грошових доходів населення.

Оща́дна кни́жка — документ, який засвідчує наявність вкладу в ощадній касі (ощадному банку), а також відображує операції по вкладу.

Оща́дний банк — кредитна установа, що займається збереженням та інвестуванням заощаджень населення.

Оща́дний вклад — кошти, внесені фізичними особами на зберігання у банки та ощадні каси з метою отримання процентів.

Оща́дний раху́нок — рахунок у банку, призначений для накопичення заощаджень громадян.

Оща́дний сертифіка́т — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому.

Оща́дні ма́рки — одна з форм організації невеликих заощаджень.